Свято Маковея одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні. Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак.
Маковійську квітку переважно робили з городніх квітів, але добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою.
Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м’ята мала оберігати сім’ю від усякої напасті й додавати здоров’я, ласкавці – щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.
До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть. Голівки маку в’язали в окремий букет.
Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся – «щоб не випадало». У народі вважають у цей день воду – цілющою. Нерідко відбувалися хресні ходи до водойм і масові купання. Саме на Маковія заведено було освячувати новозбудовані криниці.
Давньою традицією є також вшанування саме в цей день хрещення Русі. Лише в останні роки на державному рівні було вирішено організовувати урочистості в день пам'яті князя Володимира Великого. Натомість у церквах діаспори та деяких церковних юрисдикціях у самій Україні (наприклад, в Українській автокефальній православній церкві) зберігається звичай святкувати прийняття Київською Руссю християнства саме на Маковія.
За народними віруваннями вважається, що Перший Спас – це завершення літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Існує приказка: "Прийшов Спас – літо пішло від нас".
Маковія є першим днем Успенського посту. Ним віряни готуються до згадки про Успіння Богородиці. Оскільки початок посту припадає на Спаса, сам піст нерідко називають Спасівкою.